Десятиріччю
незалежності України,
десятиріччю Національного банку України
та п’ятиріччю введення в обіг гривні присвячується
Монети України Як носії національного духу і ідеї
З дня
проголошення незалежності в 1991 р., Україна розпочала будівництво суверенної
держави. Головними ознаками якого, на мій погляд, є герб, гімн, прапор та
власна валюта. Такою валютою мала стати, згідно з традиціями як доби Київської
Русі, так і періоду визвольних змагань 1917-1920 р., гривня. Яка і була
затверджена 10 грудня
1991 р. Президією Верховної Ради України .
Щодо
майбутньої назви розмінної монети, то
тут було багато розмов і пропозицій. Деякі вважали, що “копійка” – назва
російська і для незалежної
України воно не
підходить.
Навіть були пропозиції назвати розмінну монету “списівкою” або “сотий” чи “резан”.
Навіть у 1992 р. були випущені пробні
монети номіналом “один шаг” і “п’ятдесят шагів”, але вони не були затверджені
як назва дрібної української монети. Але врешті було віддано перевагу звичній
“копійці”. Що і було
затверджено 2 березня 1992 р. Президією
Верховної Ради України.
Перші зразки
української національної валюти було виготовлено канадською фірмою “Canadian Banknote” в 1992 р. за ескізами В.І. Лопати заслуженого художника України,
лауреата Національної премії імені Тараса Шевченко.В тому ж році розпочалося карбування українських монет на Луганському
верстатобудівельному заводі. На якому були створені всі умови для виконання
замовлення держави. І Луганчани не тільки задовольнили поточну потребу в монетах, а й зробили запас на декілька років вперед. На це знадобилося понад 5 тис.т. монетного металу.Однак в обіг в Україні з 1 січня
1992 р., паралельно з радянським карбованцем, було введено тимчасову валюту.
Яка починаючи з 13 листопада 1992 року стала єдиним законним засобом платежу
на території України. Український купоно-карбованець був розрахований на
перехідний період від радянської до національної грошової системи. Саме ця
грошова одиниця була протягом 1992-1995 років жертвою шаленої інфляції,
зумовленої економічною кризою перехідного періоду.Посилення у 1995
р. і першій половині 1996 р. стабілізаційних процесів в економіці, зокрема
значне зниження темпів
інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця по
відношенню до іноземних
валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження
гривні. Яка згідно з Конституцією України і є грошовою одиницею нашої держави.25 серпня 1996 р. в ЗМІ було
оголошено Указ Президента України Л.Кучми “Про грошову реформу в Україні”.
Відповідно до якого грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16
вересня 1996 р. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за
курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій.
Протягом цих 15 днів в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як
гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня
приймання карбованців в усі види платежів було припинено. Єдиним законним
засобом платежу на території України стала гривня.З першого дня застосування гривня
продемонструвала завидну стабільність. Уряд і Національний Банк України (НБУ)
усе зробили для цього. Був отриманий транш від Міжнародного валютного фонду у
розмірі $1,5 млрд., накопичено $2 млрд. власних резервів.Грошова
реформа в Україні стала
надзвичайною подією для нашої держави. В результаті якої
створено один з невід’ємних атрибутів державності – національні гроші.
Зарубіжні аналітики вітали здійснення
грошової реформи у нашій державі, розглядаючи введення української валюти –
гривні –
як свідчення початку стабілізації української економіки. Таким чином період
1991-1996 р. став вирішальним
періодом для створення власної національної грошової системи.У читача може
постати запитання – ну добре, провели грошову реформу,
є гривня – ми нею повсякденно користуємось. А що далі?Далі я не буду
забивати читачеві голову, розповідаючи про індекс інфляції, облікову ставку та
інші банківські та фінансові штучки. Я хочу розповісти що зробив і робить НБУ
та його Банкнотно-монетний двір для розвитку медальєрного мистецтва, іміджу
України як нумізматичної держави та популяризації гривні на світових
нумізматичних ринках. Але все по черзі!Ні для кого не секрет, що в
царській Росії карбувалися ювілейні монети. Карбувались вони і в радянські
часи. А ось що Україна карбує ювілейні, пам’ятні та інвестиційні монети - це
знає лише дехто. Так, з травня 1995 р. НБУ відроджена традиція карбування
монет, присвячених видатним діячам і найважливішим подіям України.Перші українські монети
карбованцевого номіналу, присвячені перемозі у Великій Вітчизняній війні і
містам-героям України, 400-річчю Б.Хмельницького, 50-річчю ООН, викарбувані за
кордоном. До кінця 1997 р. монети карбувалися в Австрії, Великій Британії,
Польщі, Росії, Словаччині. Оскільки з часів Київської Русі Україна не
карбувала та не мала власного монетного двора.Вперше Українські монети було представлено світові у 1995 р. у Швейцарському
місті Базелі, де проходив 25-й нумізматичний форум. У ньому брали участь понад
400 представників нумізматичної еліти 30 країн світу, провідні монетні двори,
визнані фінансові і банківські установи, нумізматичні організації, понад 200
фірм та організацій, найкрупніші продавці монет. Зарубіжна преса вітала
Україну з виходом на світовий нумізматичний ринок. Так, газета “Світові
новини” (США) 27 березня 1996 р. коментувала появу перших монет і українську
нумізматичну програму статтею під красномовною назвою “Україна запроваджує
амбіційну програму з випуску пам'ятних
та інвестиційних монет.” Наступною віхою визнання України в нумізматичному
світі стала участь НБУ в 105-й Конвенції Американської нумізматичної асоціації
(АНА), що проходила в липні 1996 р. в Денвері. На цей нумізматичний форум
прагнуть потрапити знані банки й монетні двори всього світу.В вересні цього ж року НБУ підписав угоду з Австрійським монетним двором про
допомогу в монтуванні на Україні обладнання для карбування звичайних
(обігових), інвестиційних та пам’ятних монет і медалей з дорогоцінних металів.
Чому саме австрійці? Тому, що австрійській проект гарантував високу якість
карбування монет та малий термін монтажу обладнання. Планувалось, що перші
золоті гривні відкарбують на монетному дворі Україні вже в грудні 1998 р., а
поки що монети будуть карбуватися в Австрії. Яка вже в середині 1996 року
розпочала
карбування першої партії пам’ятних та історичних монет України, які мали
номінал гривні.Паралельно із створенням Українського монетного двору створювалось і
вітчизняна сировина база. Була затверджена програма із створення в Україні золотодобуваючої та золото переробної промисловості. Проведена прискорена
розвідка перспективних покладів, налагоджений випуск обладнання для здобичі і
переробки золотоносної руди. В Закарпатті на Мужиєвському родовищі була
розпочата промислова здобич золота, та велося будівництво гірнозбагачувального
комбінату.10
вересня 1996 р. Л.Кучма своїм Указом надав майбутньому Банкнотно-монетному
двору НБУ виключне право на здійснення діяльності щодо забезпечення потреб країни в
банкнотах і монетах масового обігу, карбування і реалізації ювілейних та
інвестиційних монет, виготовлення банкнот на замовлення іноземних
держав.На при кінці 1997 р. стала до ладу
перша черга виробництв Монетного двору Національного банку України. 23 квітня
1998 р. відбулося урочисте відкриття Монетного двору і з того часу монети
карбуються в нашій державі самостійно.На створення Монетного двору
витрачено $45 млн. Київський монетний двір – це державне підприємство, яке
займається карбуванням монет і виготовленням орденів, медалей та інших
державних металевих відзнак, а також різноманітних карбувальних і штампованих
виробів з металу з застосуванням золотіння, сріблення та ювелірних емалей. Сьогодні Монетний двір НБУ,
оснащений найсучаснішим, розрахованим на перспективу техніко-технологічним
устаткуванням, забезпечує всі потреби, і що немало важливо -
конкурентоспроможність не лише за ціною, а й за якістю. З цілковитою підставою
знавці його вважають гордістю України. Першою від карбованою на Україні
монетою, була золота ювілейна монета “Київський Псалтир” номіналом 100
гривень, присвячена 600 річчю створення видатного пам’ятника національної
культури.Свідчення цілісності банківської
ідеології, монетної політики центрального банку держави є сучасне монетне
виробництво. Закарбовані в металі теми, сюжети українських монет викликають
зростаючий в світі інтерес. Значно зросла кількість авторитетних нумізматичних
видань, що інформуватимуть на своїх сторінках про випуск монет України.Успіх української національної нумізматичної колекції привів до того, що в
2000 р. інформацію про українські монети було вміщено у “Паспорт монетних
дворів світу” – видання конвенції АНА, в якому презентуються лише ті монетні
двори світу, продукція яких має значний
і зростаючий попит.
Високий художній рівень і якість карбування наших монет
відзначено відомою німецькою фірмою MDM,
яка уклала контракт у січні 1999 р. з НБУ на виготовлення 14000 срібних монет.Поступ НБУ як активного учасника світового нумізматичного ринку триває. Так на
- при кінці 2000 р. Український Монетний двір, першим серед дворів СНД,
прийнятий в дійсні члени Конференції монетних дворів світу. Ця асоціація
нараховує 39 дійсних членів, презентуючи 37 країн світу. Ця подія дасть НБУ
можливість брати участь в обміні інформацією з юридичних, економічних,
технічних, адміністративних і нумізматичних питань, пов’язаних з виробництвом
монет; вивчені та прийнятті спільних рішень в питаннях монетного виробництва;
отримати можливість знайомитися з результатами наукових досягнень в
виробництві грошей.
В травні 2000 р. на Українських монетах вперше з’являється
логотип Монетного двору Національного банку, котрим була освоєна передова
технологія виготовлення біметалевих монет. За якою на межі тисячоліть
з’явилися перші монети “трипілля”, “палеоліт”, номіналом 20 гривень,
викарбувані з золота та срібла, а для монети в 5 гривень були використані
металеві сплави мельхіор і нордекс.Пам'ятні та ювілейні монети є також
діючим засобом платежу і реалізується у нас і за кордоном за колекційною
ціною.Досвід п'яти
років показав, що монетна політика Національного банку, ідеологія випуску
монет виправдали себе. За шість років випущено близько 115 золотих, срібних і
монет з мідно-нікелевого сплаву. На 1 квітня 2000 р. реалізовано близько 1,5
мільйона монет на суму близько 20 мільйонів гривень.
Внутрішній ринок залишається пріоритетним напрямком роботи НБУ.
Карбування монет насамперед відіграє важливу роль у житті нації. Історик
VI
ст.н.е. при дворі остготського короля Теодоріха зазначав, що монети
ознайомлюють зі своїм часом майбутні покоління. Українські монети є найкращим
подарунком. Бо є носієм історичної правди. Усі викарбувані Національним банком
монети, зокрема зі срібла й золота, репрезентують співвітчизникам і всьому
світові такий феномен як “золото України”. Тематичний спектр золотих монет
ґрунтується винятково на тих ідеях та образах, які стали національними або ж
загальносвітовими символами. Подібна монета стає “сімейним золотом” – це те,
що батько передасть у спадщину дитині не лише як матеріальну цінність, а й як
духовне надбання.
